Екскурсія до «Фе́льдман-Екопа́рк»

Рубрика: Новини | Оставить комментарий

Школи можуть розробляти нетипові освітні програми

Школи можуть розробляти нетипові освітні програми

Міністерством освіти надані роз’яснення щодо використання школами освітніх програм в перших класах початкової школи, що не є типовими, починаючи з 1 вересня 2018 року.

У відомстві зазначають, що заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, розроблені ними, науковими установами чи іншими суб’єктами освітньої діяльності.

Разом з тим, освітні програми, окрім типових і тих, що розроблені на основі типових, мають затверджуватись за результатами проведення відповідних експертиз Державної служби якості освіти.

З метою проведення експертиз таких освітніх програм на відповідність їх вимогам Державного стандарту початкової освіти їх розробники мають подати до Державної служби якості освіти лист-клопотання щодо проведення експертизи, освітню програму (текст) за підписом розробників, електронну копію програми, експертні висновки і матеріали впровадження у разі їх наявності.

У Міносвіти рекомендують подати ці документи до 2 квітня 2018 року.

Планується, що висновки щодо відповідності програм вимогам держстандарту будуть надані до 1 травня 2018 року, і відтак, заклади освіти, які планують впроваджувати нетипові освітні програми, матимуть можливість належно підготуватися до роботи у новому навчальному році.

У Міністерстві освіти також повідомляють, що у зв’язку з тим, що деякі з освітніх програм потребуватимуть додаткових видатків на придбання навчальних матеріалів за батьківські кошти, батьки мають бути залучені до вибору таких освітніх програм.

«При прийнятті остаточного рішення рекомендуємо широко інформувати батьків та учнів про вибір освітніх програм на веб-сайтах закладу освіти, батьківських зборах, а також за допомогою інших способів інформування», — наголошують у відомстві.

Додаткову інформацію про процедуру затвердження нетипових освітніх програм можна отримати за телефоном (044) 236-50-96.

джерело http://osvita.ua/school/reform/60373/

Рубрика: Новини МОН України, Програми та навчання | Оставить комментарий

У МОН розповіли про освітній простір класів в НУШ

У МОН розповіли про освітній простір класів в НУШ

Міністерством освіти затверджені Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи, які мають взяти до уваги навчальні заклади. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Документ містить опис облаштування навчальних кабінетів та загальні вимоги до обладнання загального призначення, зокрема, шкільних меблів.

У відомстві наголошують, що особливістю Нової української школи є, поміж іншого, організація такого освітнього середовища, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини.

З цією метою має змінюватись просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання.

«У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Відповідно урізноманітнюються варіанти організації навчального простору в класі. Крім класичних варіантів, використовуються новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи», — наголошують у відомстві.

У МОН також наголошують, що організація освітнього простору має здійснюватись через вісім основних осередків, зокрема, осередку навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями; змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/фліп-чарти/стенди тощо; осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор та осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.

Також у навчальних приміщеннях рекомендовано створити куточок живої природи; осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям; дитяча класна бібліотечка та осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

«Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і мати місце для зберігання особистих речей», — наголосили у Міністерстві освіти і науки.

джерело http://osvita.ua/school/reform/60374/

Рубрика: Новини МОН України | Метки: | Оставить комментарий

Оприлюднений текст нового стандарту початкової освіти

Кабінет Міністрів оприлюднив текст нового Державного стандарту початкової освіти, який був ухвалений урядом наприкінці лютого.

Документ визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації.

Новий стандарт стане основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм.

Стандартом визначено, що початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що мають враховувати вікові особливості розвитку та потреби дітей і надавати  можливості забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Документ визначає 11 ключових компетенцій здобувачів початкової освіти, до яких зокрема, віднесено, вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, компетенції з інноваційності, екологічну компетентність, інформаційно-комунікаційну компетентність, компетенції з навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, а також компетентності з підприємливості та фінансової грамотності.

Спільними для всіх ключових компетентностей стандартом визначені такі вміння молодших школярів, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми та співпрацювати з іншими особами.

Базовий навчальний план початкової освіти визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.

Державний стандарт початкової освіти

Рубрика: Новини МОН України, Програми та навчання, Управління і школа | Оставить комментарий

Підсумки тижня в освіті: головні події 16/03/18

Реєстрація на ЗНО завершується 19 березня. Особа, яка успішно пройшла реєстрацію, отримає від регіонального центру сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, інформаційний бюлетень і реєстраційне повідомлення учасника ЗНО.

Школи запрошують пілотувати курс «Природничі науки». З 1 вересня 2018 року в 10-му класі буде вивчатись інтегрований курс «Природничі науки». Він впроваджується в межах експерименту, і МОН запрошує школи взяти участь у пілотуванні курсу.

Авторські програми мають отримати експертний висновок. Щоб нетипові шкільні програми «Інтелект України», «Росток» та інші могли використовуватись для навчання першокласників, їх автори мають звернутися до Держслужби якості освіти (ДСЯО) та отримати експертний висновок.

Медкартка для школи й дитсадка скасована. З 13 березня набрав чинності Наказ МОЗ України № 157 від 26.01.2018, згідно з яким для вступу до школи або дитячого садка медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати.

МОЗ скасувало «Медичну карту студента». Відповідно до наказу № 157 від 26.01.2018 року, скасовується форма № 025-3/о «Медична карта студента». Відтепер у всіх студентів буде звичайна амбулаторна картка.

Затверджені повноваження Держслужби якості освіти. Урядом затверджено положення, у якому прописані повноваження Державної служби якості освіти (ДСЯО), серед яких затвердження нетипових навчальних програм, моніторинг якості освіти, участь у сертифікації вчителів тощо.

УЦОЯО запрошує експертів для визначення порогових балів. Український центр оцінювання якості освіти розпочав формування складу експертної комісії, що має встановити в 2018 році пороги «склав/не склав», до яких запрошуються й представники громадських організацій.

Реєстрація на ЗНО в магістратуру розпочнеться у травні. Для вступників на магістратуру, яким треба буде складати єдиний вступний іспит чи випробування («ЗНО на магістратуру»), реєстрація на тестування почнеться 14 травня.

Участь у ЗНОяк перевірити стан реєстраціїМайбутні учасники зовнішнього незалежного оцінювання, які подали реєстраційні документи для участі у тестуванні, мають можливість перевірити стан їх опрацювання. Відповідний онлайн-сервіс функціонує на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

МОН запрошує компанії до розробки «еплатформи». Міністерство освіти і науки оприлюднило проект Плану реалізації експерименту з впровадження електронних підручників та Національної електронної освітньої платформи.

джерело http://osvita.ua/news/60115/

Рубрика: Новини, Новини МОН України | Оставить комментарий

Медкартка для школи й дитсадка скасована, — МОЗ

З 13 березня набрав чинності Наказ МОЗ України № 157 від 26.01.2018, згідно з яким для вступу до школи або дитячого садка медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати.

Виконувач обов’язків міністра Уляна Супрун розповіла, що скасовується низка форм первинної облікової документації, серед яких і медична карта дитини для вступу в школу та дитячий садок. «Діти мають пройти тільки звичайні медичні огляди у свого лікаря та отримати стандартну довідку», – наголосила чиновниця.

Як повідомляється на офіційній сторінці Міністерства охорони здоров’я у Facebook, порядок огляду дітей до навчальних закладів також чекають зміни, про які українців проінформують пізніше.

Крім того, зазначається, що всі дані про дитину мають зберігатися не в навчальному закладі, що суперечить сучасному законодавству, а в лікаря, якого обрали її батьки, підписавши відповідну декларацію.

джерело http://osvita.ua/news/60070/

Рубрика: Новини, Новини МОН України | Оставить комментарий

В Україні відбудеться Global Money Week

pexels-photo-259165

З 12 до 18 березня в Україні відбудеться Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей).

Долучитися до заходів можуть школярі, студенти вишів і професійно-технічних закладів, волонтери, педагоги та представники фінансових установ. Під час проекту вони дізнаються про правильне планування бюджету та фінансову безпеку, навчаться створювати пасивний дохід, розумно заощаджувати та вести бізнес.

В Україні Global Money Week відбудеться уже вп’яте. Тема цьогорічних заходів: «Гроші мають значення». Організатором програми стали Національний Банк України, Інститут модернізації змісту освіти, Університет банківської справи, агенство США з міжнародного розвитку USAID, Фонд гарантування вкладів, а також Незалежна асоціація банків України.

Нагадаємо, що фіналістка Global Teacher Prize Ukraine представить Україну на освітній конференції від Microsoft.

джерело http://studway.com.ua/global-money-week/

Рубрика: Новини | Оставить комментарий

В образовательных учреждениях Харькова – внеплановые каникулы

В образовательных учреждениях Харькова – внеплановые каникулы

Каникулы продлятся до 12 марта.

Об этом сообщил директор Департамента по вопросам информации и связям с общественностью Харьковского горсовета Юрий Сидоренко.

Юрий Сидоренко: “Во всех образовательных учреждениях (школы, колледжи, ПТУ и так далее) с завтрашнего дня каникулы. До 7-го марта включительно. Потом праздники. То есть в школу детки идут аж 12-го марта”.

источник https://www.objectiv.tv/objectively/2018/03/02/v-obrazovatelnyh-uchrezhdeniyah-harkova-nachalis-vneplanovye-kanikuly/

Рубрика: Новини | Оставить комментарий

Смачної Масляної!

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею.

Свято Масляної в Школі «Спектр» в п’ятницю о 13:00)

Рубрика: Новини школи "Спектр" | Оставить комментарий

Вчителі вчителів: як змінились і що змінюватимуть тренери НУШ

50 тренерів навчатимуть вчителів, які у вересні почнуть роботу за новим Стандартом початкової освіти. Усі тренери пройшли навчання в школі тренерів НУШ, організованій МОН спільно з ГС “Освіторія”.

Там вчителі й методисти з усієї країни вчилися і випробували все нове на собі: і ранкові кола, і щоденники вражень, і роботу в групах.

Між чотирма блоками очних сесій, тренери застосували нові практики в школах, поспілкувалися про реформу з батьками учнів, провели невеличкі соціальні дослідження і спостерігали за роботою вчителів у пілотних класах.

Ми розпитали кількох тренерів, чому вони подались на школу, як змінились їхні підходи до роботи, і як вони працюватимуть з тими, хто не бачить потреби в змінах.

Оксана Гетьман, Охтирка (Сумська область). Працює заступником директора з навчально-виховної роботи і вчителем української мови в другому класі. Сім років працювала методистом, 15 – вчителем.

Оксана Гетьман

“У школі зробила маленьку революцію”. Фото: сайт МОН

Я багато читала про НУШ, а в голові була каша-малаша: за сухими словами букви закону було незрозуміло, що відчуватимуть діти.

Нам повідомили про школу тренерів, але я думала, що треба бути зіркою, щоб на неї потрапити. І все ж подалась. Бо як можу розказувати щось вчителям, якщо сама не спробувала? Але рушійною силою було бажання щось змінити. Найперше – у собі.

Після першої сесії я повернулася іншою людиною. Чоловік казав: “У тебе навіть погляд змінився”. А я справді ‒ не сплю, читаю, виконую завдання міжсесійного періоду.

У школі зробила маленьку революцію. Усе, що спробувала з першим класом, виконується досі: щоденник вражень, ранкове коло. Клас звичайний – 31 учень. Все реально. Ми об’єднали групи по шість дітей. Місця в класі стало значно більше. Постелили килимок. У класі – будь ласка, вільно рухайся. І третій, і четвертий класи по чотири парти поставили в групи. Це і дітям, і вчителям зручно. Якби вони не побачили користі, ніхто б цього не зробив.

У початковій і старшій школах ми створили експозиції про НУШ. Провели ранкове коло – одразу фотографії, тематичний день ‒–фотографії. Все підписано. Всі бачать.

Не можу сказати, що мої уявлення про викладання змінилися кардинально, але змінилася свідомість. Я завжди вважала: головне, що треба знати вчителю – методика викладання. Це запорука успіху. А в класі має бути тиша. Не авторитарний стиль, але треба вміти пояснювати так, щоб діти ловили кожне твоє слово. Мені зараз соромно, що я так говорю, хоча я була гарним вчителем і все вдавалося.

Зараз як нам сказали? Опустіться на колінця і підійміться до рівня дитини. Це найперше.

Або думаєш: “Та яка там дискусія в першому класі?!”. А потім діти не хочуть йти на перерву: “Ми ж ще не закінчили!”. І ми йдемо, поки не зробимо висновків.

Діти мають хотіти до школи. Не тому, що вчителька, не тому, що так треба. А тому – що хочеться. І так буде. Бо вони досліджуватимуть самі, вчитимуться, відповідатимуть на запитання, які ставлять самі.

Навчання в парі і групі – приємне відкриття. Раніше це була деталь відкритого уроку, а зараз так завжди. Але ми півроку вчилися слухати одне одного і тільки зараз можна сказати, що діти розуміють, що таке працювати в групі. І ми ще далекі від ідеалу.

Або ми звикли давати інструкції дітям і дивуватися, чому вони так не роблять. А є проста річ – сідаєш біля дитини і показуєш. Питань ні разу не виникало. Це називається моделювання.

Очі дітей не перестають горіти. Я не бачила такого ні разу за час, який працювала в школі. Це найголовніше. Ми для цього це все робимо.

Коли ми зібрали всіх вчителів четвертих класів міста, запитань було багато. Переважно про те, чи буде матеріальне забезпечення. Але є речі, які можна робити вже. Наприклад, прибити на стіну смужку з коркових шпалер і кнопкою туди кріпити дитячі роботи. Нехай це буде простір для дітей. Також усі батьки з задоволенням виготовлять коробочку для книг своїй дитині.

Це буде найважче – донести, що це все класно, реально класно. Є вчителі, які не хочуть змінюватися. Думають, що все знають, і на тернінгу всім своїм виглядом це демонструють. Моє завдання – їхню свідомість перевернути.

Їм треба все пройти самим. Тренінг я тепер починаю з гри. Як тільки ми це робимо – змінюється вираз обличчя.

Виявляється, вчителям не вистачає якогось азарту, можливості самим побути дітьми. Може, вони думають, що буде лекція, а ми проводимо таке!

Я ж теж думала, що вже все закінчилося, методику знаю, навчити можу, урок проаналізувати. А це друге дихання! І будемо робити так, щоб інші відчули, що це.

Я б і сама вчилася в такій школі, яку ми робимо зараз.

Аліна Ткаченко, Біла Церква (Київська область). Третій рік працює методистом Інституту післядипломної освіти. Тренер від фонду “Крок за кроком”. П’ять років працювала в молодшій школі.

Аліна Ткаченко

“Коли я сама працювала в школі, то завжди садила дітей інакше, не в ряди”. Фото: сайт МОН

Якось у голові щось вмикається, і ти не можеш жити без навчання. Коли я стала методистом, мені бракувало знань. Відчувала потребу змін, бо бачила, з яким настроєм приїжджають вчителі на курси: “Ой, знову п’ять років пройшло, я повинна сидіти і щось слухати”.

Я хотіла проводити щось таке… не садити їх в рядочки і читати нудні непотрібні лекції. Тому почала їздити по всяких тренінгах. Створила сайт, щоб писати для вчителів людською мовою. Я відчуваю величезну відповідальність, хочу щоб вони із запаленими очима від мене вийшли.

Потім я прочитала про школу тренерів і вирішила, що маю там бути обов’язково.

На моїх тренінгах ставлення до змін у вчителів різне: одні не вірять у реформу (кажуть, реформ, безрезультатних, було багато), інші вважають, що без комп’ютера, мультимедійної дошки чи телевізора нічого не вийде. Ще інші хочуть знати більше, але не знають, що робити.

Мій активізм сприймають по-різному. Цього року мала бойове хрещення – зіткнулася з категоричним несприйняттям. Що б я не казала – все не так. Було реально важко. І я до цього була неготова. Але на школі тренерів мені пояснили, що коли людина хоче кричати – треба їй дати таку можливість, організувати дискусію. Сподіваюсь, таких ситуацій буде менше.

Були закиди: “Вона хоч школу нюхала?”, оцінювали мене за віком. А коли вчителів треба було зрушити з місця, створити групи – починалося бурчання. Щоправда через п’ятнадцять хвилин все минало. До речі, бабусі в хустинах, у доволі поважному віці, часто ще повні енергії. І які вони прекрасні виконавиці!

Коли я сама працювала в школі, то завжди садила дітей інакше, не в ряди. А директор питала, що це в нас твориться? “Поставте все як має бути!”. А я не могла. Це просто дикість і неприродність. Коли ж дитина з мого класу зайняла місце на олімпіаді (а це для школи результат), від мене відчепилися.

Як змінилося моє сприйняття викладання? До класу я зайшла в 17 і змушувала дитину записувати те, що вона не хоче. У третьому класі я почула запитання:“Чому я маю це робити? Ви стоїте переді мною за маленьку зарплату, а я буду електриком. І буду заробляти в рази більше”. І я подумала: чому змушую його писати? Він залазить від цього під парту. Він може робити щось інше, і це йому в житті допоможе.

Це була моя помилка – що всі повинні робити однаковий обсяг роботи, що кожна дитина повинна відповідати нашим вчительським вимогам.

Зараз думаю, що дуже добре, якщо дитина не хоче чогось робити. Це означає, що маю запропонувати їй щось інше. А якщо не можу, виникає питання, що я за вчитель і що тут роблю.

Для мене відкриття – навчання за учнівським запитом. Зараз я почала слухати англомовні канали на YouTube, які розповідають про це більше. І намагаюся цей курс якомога краще донести до вчителів, бо він реально діє. Діти хочуть досліджувати, а досліджувати можна все.

Наприклад, чи може кит жити в озері? Або я запитую: про що ти хочеш дізнатися в школі? І діти так зашорено відповідають: “Навчитися писати, читати, рахувати”. А тоді кажу: “А якби мені довелося повернутися в школу, я б хотіла дізнатися, чому динозаври не існують на нашій планеті…”. І тоді першокласник каже: “Я читав книжку і знаю, що в Карпатах живуть снігові люди, і мені цікаво, чи живуть вогняні?”.

Або питають, чому взимку ми святкуємо так багато свят, а влітку майже ніяких. І я вже можу спрямовувати дітей. Можемо і на календар свят вийти. Це допомагає дослідити явища.

У мені викликає опір тільки те, коли людина опирається реформі.

Найбільший мій виклик – всіх запалити. Дати їм відчути. Не розказати, не показати, а відчути на собі, що може бути краще, інакше. Люди, які поруч зі мною, кажуть: “Оці ваші тренінги – добре, але знати назубок концепцію, кількість ЗОРів, КОРів (цих понять у проекті Стандарту початкової освіти вже немає – ред.) і на якій сторінці вони розміщені – це основа основ. Треба посадити людей в ряди і давати лекції, а не гратися”.

Нас навчили: якщо людині пропонувати кавун (а її від нього нудить) і переконувати, що це дуже смачно, “з’їж, бо я його пробувала”, то ми викличемо ще більший спротив. Думаю, що для вчителів, які не можуть, не хочуть і бояться змін, стимулом стануть батьки, які заглядатимуть в інші класи і бачитимуть щось цікаве. Це буде індикатор. Пройде рік і вчителів або змусять підтягнутися або відійти вбік.

Катерина Волик, Херсон. Другий рік працює методистом міського управління освіти. Раніше 21 рік працювала вчителем молодших класів. Десять років була заступником директора.

Катерина Волик

“Ще я відкрила для себе, що навіть діти шести років можуть складати тексти”. Фото: сайт МОН

Уявіть мене, яка сама (завжди ж або батьки, або чоловік були поруч) приїхала на київський автовокзал, йде сніг, а я не знаю, куди йти. Але як тільки сіла в маршрутку – впевненість повернулася. А коли почала слухати тренерів – більше не покидає.

На тренінг я подалася, бо розуміла, що буду координувати роботу вчителів, які цього року візьмуть перші класи. Я читала концепцію НУШ і проект Стандарту, але хотіла дізнатися все з перших вуст.

Коли потрапила в школу тренерів, у мене виникло нестримне бажання повернутися до вчителювання. Як я зраділа, коли дізналася, що ми повинні давати уроки в першому класі, спробувати різні методи і форми роботи, які ми тут вивчили! Я бачила очі дітей, їм подобалося.

Я знайшла багато підтверджень тому, що те, що я робила раніше – було правильним. Але тепер я не вимагала б у дітей сидіти весь час рівно, склавши руки. Бо це неприродно. Я зрозуміла, що коли дитина почувається у безпеці, тоді вміє працювати.

Ще я відкрила для себе, що навіть діти шести років можуть складати тексти. Вони знають багато цікавої інформації.

Я проводила урок за методикою “навчання за учнівським запитом”(запитуємо, що їм цікаво і складаємо тематичний день чи урок) “Навіщо верблюду горб?”. Ми дізнавалися, що там, у горбі, ховається, чому він на спині, а, наприклад, не на ногах. Це і мені цікаво. Ми навіть дискутували!

Робота в групі забезпечує формування спільноти. Якщо ми зробимо це в школі, тоді й суспільство стане іншим. Ми будемо чути одне одного.

Я не хочу нікого переконувати. Хочу поділитися тими практичними навичками, які здобула, і запропонувати застосувати їх. А ще є батьки – потужна сила. Якщо діти будуть з захопленням розповідати про те, що було в школі, і з радістю бігти на уроки, батьки не дадуть гальмувати реформу. З ними теж потрібно працювати, пояснювати, спираючись на їхній досвід навчання. Це гарно діє.

Мені дуже хочеться, щоб наша область і місто сприйняли реформу і почали працювати злагоджено. Щоб налагодилися партнерські стосунки між школами. На жаль, у нас всі змагаються. Як, зрештою, і в цілій країні. Моніторинги, рейтинги… Тому вчителі закриті одне від одного. А моя мета і виклик – їх подружити.

Людмила Зима, Вінниця. Два роки працює методистом у міському методкабінеті. Раніше 20 років працювала вчителем початкових класів, має освіту психолога.

Людмила Зима

“Те, що вчителі пропустять певні стратегії та практики крізь власний досвід, дозволить їм по-новому підходити до викладання предметів”. Фото: сайт МОН

Хто, як не я, має опікуватися вчителями в часи змін? Піти в школу тренерів було цікаво й потрібно для мого зростання як методиста.

Основне, що мене не влаштовувало в початковій освіті, – те, що діти не хочуть ходити в школу. Вони перевантажені. Навіть якщо вчителі цікаві й використовують інтерактивні методи, то програма складна. Мій син – третьокласник і найскладніше для нас – домашні завдання. Не тому, що ми не можемо їх виконати (він гарно встигає в класі), а тому, що йому нецікаво витрачати на це час (бо має багато інших захоплень).

І в методкабінеті, і в департаменті моє рішення піти на школу тренерів підтримали. Всі розуміють, що потрібні зміни. Формування лише знаннєвого компоненту – цього замало. Потрібний діяльнісний підхід для застосування знань на практиці. І групові форми роботи – це світова практика.

У своїй роботі я і раніше використовувала інтерактивні методи, групову роботу, але тепер мій досвід збагатився.

Раніше я не мала змоги відвідувати семінари з критичного мислення, вихоплювала щось під час обміну досвідом, а тут нам розповіли, як працювати правильно.

Наприклад, при використанні асоціативного куща всі асоціації правильні. А ми, вчителі, могли собі дозволити не брати деякі відповіді учнів до уваги.

Світлана Ройз (дитячий сімейний психолог – ред.) відкрила нам очі на те, що інколи діти погано працюють не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть (швидко втомлюються). Ми це не завжди розуміємо. Нам потрібно постійно змінювати види діяльності, щоб підтримати інтерес, працездатність, увагу.

Дуже подобається ранкове коло. Це форма роботи, яка допоможе сформувати колектив і створити атмосферу. Ми переконалися, що кожна дитина хоче бути в центрі уваги, хоче, щоб до неї зверталися на рівних.

Ще одне цікаве відкриття – щоденник вражень. Практика постійного письма дає результати. У цьому я переконалася на власному досвіді під час тренінгів. Вона дозволяє краще формулювати думку, не боятися її висловлювати, адже під час вільного письма нікого не критикують. Я сама не дуже люблю писати, але впродовж сесій вела щоденник. А якщо діти писатимуть кожного дня, уявіть, який тоді буде результат.

Переконана, з навчанням вчителів ми впораємось. Форми роботи під час тренінгів настільки цікаві, що всі активно працюють. Невимушено. Щоб відчути, чому та чи інша людина не хоче з нами зараз працювати, треба просто знайти кнопочку, що її активує. І тихесенько її натиснути. А те, що вчителі пропустять певні стратегії та практики крізь власний досвід, дозволить їм по-новому підходити до викладання предметів.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

джерело http://nus.org.ua/articles/vchyteli-vchyteliv-yak-zminylys-i-shho-zminyuvatymut-trenery-nush/

Рубрика: Новини | Метки: , | Оставить комментарий